Анагностопулу (Павлюк) Тетяна, народилась на Україні. Вже майже двадцять років проживаю в столиці Греції.

 

 
 
     
     

Дорогі Українці, я буду дуже рада,

коли читаючи мої вірші ви відчуєте

у вашому серці-хоч маленьку краплину

щастя.

 
 
 
 
 
 

 

     
 

НА СВІТАНКУ

Тихо, тихо на світанку

Блистять роси золоті,

В голубім, яснім багрянку,

            Вються квіти запашні.

            Тихо, тихо на світанку,

            Промінь сонця у горі,          

Розпліта барвисті стрічки,

По хмаринках, по землі...

Розвіває вітер знову,

Такий ніжний спів пташок.

А перину із туману,

Підганяє у лісок.

 
     

     
 

          ВИШИВАНКА      

Вишиваночко моя!

Ніжна-чарівнице,

Як же хочеться- тобі,

Низько поклониться.

За невидані узори,

Ясних-барвів квіти,

Що вінчали і хрестили,

Українські діти.

У далекії дороги,

З нами ти рушала.

У тяжкі години смутку,

Сили нам давала.

Прикрашала-нашу хату,

Мамині ікони.

Проживала життя, з нами,

У щасті і горі.

 
     
 

     

 

 

 

 

 

Вічна, світла память всім ВОЇНАМ, які віддали своє життя за наше майбутнє, за Україну !

 

Присвячується памяті мого діда, ветерана війни Павлюка Василія Антоновича